Ігор Агарков, видавець у Print+, розповідає про те, що відбувається навколо нього, про своїх співвітчизників та про стан багатьох поліграфічних компаній.
Ігор, як ви та ваша родина? Як ваші редактори та автори? Чи вдається вам підтримувати зв’язок?
Я перебуваю у Борисполі (місто-супутник Києва) — тут відносно спокійно, порівняно із серйозно постраждалими передмістями Києва (Буча, Гостомель, Ірпінь, Макарів, Бородянка) та іншими містами. Ну, як спокійно… Сьогодні до Баришівки (недалеко від мене) прилетіла ракета “Іскандер”, за вікном чути звуки канонади.
Так, я підтримую зв’язок із співробітниками. Мій партнер по сайту вже довгий час живе зі своєю родиною у Німеччині. Верстальниця виїхала до Польщі і влаштувалася там. Вона готова продовжити роботу. Директор з реклами зараз знаходиться у Західній Україні. Інші співробітники також змушені були залишити Київ. Лише один із менеджерів залишився у місті.
Як справи в українських друкарень? Як ви, як видавець і впливова людина, підтримуєте та заохочуєте їх? Який зворотний зв’язок ви отримуєте від них? Як ви підтримуєте зв’язок?
Я ніколи не прагнув бути впливовим, хоча один директор з маркетингу великої міжнародної компанії називає мене впливовою людиною.
Українські друкарні за можливості продовжують працювати. У містах, де є така можливість (наприклад, Одеса чи Львів), виконуються і комерційні замовлення. У тому числі, і для клієнтів друкарень із міст, тимчасово окупованих російською армією. Іноді мене просять допомогти з виконанням таких замовлень, і я, звичайно, допомагаю.
Робота та спілкування з друкарями протягом останніх 25 років були невід’ємною частиною мого життя. Нічого не змінилося. Месенджери працюють, інтернет працює, телефонний зв’язок із більшістю регіонів України зберігається.
Українські друкарні за можливості продовжують працювати. У містах, де є така можливість (наприклад, Одеса чи Львів), виконуються і комерційні замовлення.
Спілкування зараз важливе як ніколи. Наприклад, директору великої київської друкарні PrintStore Group дивом вдалося врятуватися з Макарова разом з дружиною, матір’ю та дитиною, і він шукав фінансову можливість організувати евакуацію своєї родини до Європи. А співробітнику великої друкарні Prime Pack довелося терміново евакуюватися з Бучі.
Київські друкарні (наприклад, фабрика паперової упаковки “Сабона” ) друкують упаковку для потреб збройних сил України на волонтерських засадах. Вони співпрацюють із кількома друкарнями, оскільки матеріалів не вистачає. Довелося шукати необхідні витратні матеріали через наші канали у Facebook і Telegram.
Можна навести десятки й тисячі подібних прикладів. Ці питання ефективно вирішуються на наших публічних сторінках. Це частина нашої повсякденної роботи.
Повертаючись до вторгнення Росії, скільки компаній зазнали збитків, якщо говорити про будівлі та устаткування? Як багато компаній втратили кадровий потенціал? У яких регіонах країни ситуація найгостріша? Де відносно спокійніше?
Як я казав, у відносно спокійних регіонах (Львів, Одеса, Дніпро, Тернопіль, Луцьк, Рівне) друкарні продовжують виконувати комерційні замовлення. Київські компанії друкують продукцію для потреб волонтерів та збройних сил України. Власники деяких друкарень займаються волонтерською діяльністю. Наприклад, Univest Advertising Production та Avex у Києві активно доставляють гуманітарну допомогу та допомагають евакуювати людей із небезпечних регіонів.
Що стосується людських втрат, то внаслідок обстрілу підприємства “Дунапак” (одного з провідних виробників гофроупаковки) в Олешках під Херсоном загинув співробітник, ще декілька його колег отримали поранення. У наших мережевих каналах обговорювалася можливість евакуації фахівців поліграфії зі зруйнованої та окупованої Бучі.
Звичайно, витратних матеріалів не вистачає. Обсяги у країні обмежені, не в останню чергу і через світову кризу витратних матеріалів. Але насамперед, звісно, через зруйновану логістику внаслідок російської агресії.
Харків, який сильно постраждав внаслідок бомбардувань, є одним із поліграфічних центрів України. У місті багато відомих флексографських друкарень, кілька великих виробників картонної упаковки, провідні книговидавничі компанії: Юнісофт і Глобус. У тимчасово окупованому Херсоні також є багато відомих друкарень, що випускають книжкову продукцію та картонну упаковку. Значна кількість відомих друкарень також знаходиться в Сумах та Чернігові, які зазнали сильних бомбардувань і руйнувань. В окупованому Куп’янську була унікальна друкарня, що спеціалізується на виробництві відривних календарів.
Харків, який сильно постраждав внаслідок бомбардувань, є одним із поліграфічних центрів України. У місті багато відомих флексографських друкарень, кілька великих виробників картонної упаковки, провідні книговидавничі компанії.
Скільки компаній досі працюють, незважаючи на збитки? І як довго вони ще матимуть змогу протриматися?
Оцінити це дуже складно. Навряд чи існує спосіб точно оцінити кількість працюючих друкарень.
Готовність власників відновити роботу друкарень залежить від цілої низки факторів. Найкритичніший, звичайно, – це військові дії. Сьогодні вони залишаються інтенсивними. Росія продовжує бомбардувати багато міст України. Тільки сьогодні вони запустили ракету “Іскандер” по Баришівці (це недалеко від мене). Вони бомбардували Івано-Франківськ, Луцьк, Чернігів. Вони досі сподіваються захопити Київ та Харків.
Про бізнес як такий важко щось сказати.
