Разом з українським видавцем Ігорем Агарковим ми спробуємо оцінити обсяг ринку друку та пакування в Україні
Ігоре, чи не могли б ви навести деякі цифри, щоб описати розміри українського ринку друку?
Визначити реальний обсяг українського поліграфічного ринку складно з низки причин. З огляду на деякі особливості економіки, даним Державної служби статистики не завжди можна довіряти. Зі звіту Державної служби статистики під назвою “Обсяг випуску товарів та надання послуг” за суб’єктами господарювання та за видами економічної діяльності у 2013-2019 роках випливає, що у 2019 році поліграфічні підприємства країни виробили продукції (включеної до категорії “Поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації”) більш як на 18,8 млрд гривень (майже 580 млн євро). Державна служба статистики також наводить окремі показники для категорій, пов’язаних із поліграфічною діяльністю (2019 рік):
- Поліграфічна діяльність та надання пов’язаних із нею послуг: 2,4 млрд грн;
- Друк газет: 556 млн грн;
- Друк іншої продукції: 16 млрд грн;
- Виготовлення друкованих форм та надання інших поліграфічних послуг: 1,7 млрд грн;
- Брошурувально-палітурна діяльність і надання пов’язаних із нею послуг: 135 млн грн.
Підбиваючи підсумки, ми отримуємо близько 40 млрд грн (майже 1,2 млрд євро).
Але, за моїми оцінками, річний обіг українського поліграфічного ринку є вищим. Наприклад, за даними Асоціації європейських виробників паперу (CEPI), до війни Україна щорічно імпортувала лише з Європи 440 000 тонн паперу та картону. Якщо прийняти за показник вартість тонни в 1000 євро і врахувати деяку маржу прибутку (30%), то ми отримаємо дуже відчутний обсяг ринку. І це без урахування сегментів, де переважно використовується пластик, або ринку друку на банках, рекламно-сувенірного сегмента, пов’язаного з безпосереднім друком на предметах, гнучкої упаковки тощо.
Кількість суб’єктів господарювання, за даними Державної служби статистики, у категорії “Продукція видавництв з дерева, паперу, поліграфічна діяльність” та окремо за “Поліграфічною діяльністю, тиражуванням інформації” становить 22 588 та 5 108 відповідно. З них друк газет включає 224, інша поліграфічна продукція – 3 300, палітурна – 297 (станом на 2019 рік).
До війни Україна щорічно імпортувала лише з Європи 440 000 тонн паперу та картону.
Чисельність зайнятих у поліграфічній галузі (станом на 2020 рік) склала 102 977 осіб, із них 16 005 – приватні підприємці.
Ми щорічно випускаємо каталог “Поліграфія України”, в якому висвітлюється основна інформація про всі друкарні, що знаходяться у нашій базі даних, із зазначенням сфери їхньої діяльності та устаткування. Останній вісімнадцятий випуск містить інформацію про 900 київських та 1 300 регіональних друкарень.
Чи можете ви надати характеристику основних гравців поліграфічної галузі в Україні?
Особливістю української поліграфії є наявність трьох потужних операторів комбінованих тиражів із дуже серйозними системами автоматизованого контролю якості та обробки замовлень (“Сборка”, “Вольф” і “Глянець”). Тисячі рекламних агенцій, невеликих друкарень та приватних осіб з усіх регіонів України звертаються із замовленнями у такі друкарні. Сьогодні друкарня “Вольф” запровадила на своєму сайті спеціальну можливість безкоштовного друку для потреб збройних сил та волонтерів.
Завдяки наявності ефективних перевізників (“Нова пошта”) географічне розташування більше не має значення для підрядників. Тому абсолютно неважливо, де знаходиться підрядник: замовник отримує своє замовлення вже наступного дня після розміщення.
Останнім часом спеціалізованих компаній стає дедалі менше, оскільки є деякі види продукції, які вигідніше друкувати (упаковка, етикетки, книжки). Відповідно, багато компаній диверсифікують свою діяльність та розширюють спектр послуг за рахунок цих видів продукції.
На жаль, багато підприємств флексодруку знаходяться у Харкові, який серйозно постраждав від обстрілів агресора.
Більше того, багато друкарень насправді прагнуть стати рекламно-виробничими компаніями та надають послуги не лише з друку, а й, наприклад, з виробництва POS-матеріалів, або виходять на ринок рекламно-сувенірної продукції.
В Україні налічується близько десяти опорних підприємств з виробництва картонної упаковки (основні – “Лунапак” та “Весна” у Дніпрі, “Укрпол” у Стрию, “Авіст”у Хмельницькому, “Планета” у Рівному, “Pulp Mill Print” у Києві, “Univest Packaging” у Фастові та кілька друкарень у Харкові). Проте загалом виробництво картонної упаковки освоїли багато типографій, які раніше не надавали таких послуг.
Аналогічна ситуація у книжковому сегменті. Сьогодні, крім традиційних книжкових фабрик, кілька десятків офсетних друкарень випускають цю продукцію у великих обсягах. І не менше сотні цифрових друкарень пропонують послуги з виготовлення книг тиражами від 1 до 500 екземплярів. Зазначу, що моя компанія, окрім основної діяльності, щороку випускає близько десяти книжок на різні теми.
Якщо говорити про виробництво етикеток, то тут все трохи простіше. Налічується близько 200 флексографських друкарень. Крім того, десять підприємств (у Львові, Харкові, Одесі, Києві, Запоріжжі) оснащені рулонними цифровими друкарськими машинами для друку етикеток (три з цих компаній мають також флексографські машини). Етикетка також активно друкується на листових друкарських машинах (цифрових та офсетних). Таких друкарень сотні.
У сегменті друку гнучкої упаковки (широкорулонний флексодрук) працює близько 50 друкарень. На жаль, багато підприємств флексодруку знаходяться у Харкові, який серйозно постраждав від обстрілів агресора.
Що робить українських друкарів популярними на світовому рівні? Яка частина бізнесу припадає на внутрішній ринок? Скільки припадає на експорт, і до яких країн?
Українські друкарні систематично виробляють продукцію для Європейського Союзу. Точний обсяг експорту мені невідомий. За даними Державної служби статистики, він є досить низьким. Правильніше покладатися на дані митної бази, до якої у мене зараз немає доступу. Наведу конкретні приклади.
Наприклад, компанія “Юнісофт” (Харків), яка є одним із лідерів книгодрукування, до вторгнення мала річний обіг із ЄС близько 2 млн євро. До речі, сьогодні співробітники компанії активно займаються волонтерською діяльністю під керівництвом власника. Значні обсяги книг, що експортуються, виробляють навіть невеликі регіональні друкарні (наприклад, “Коло” з Дрогобича).
Активно працюють з багатьма європейськими ринками виробники упаковки преміум-класу з технологією twin-spot та мікротисненням (наприклад, “Весна” з Дніпра).
Є у нас і нестандартні друкарні (“Старт-Поліграф”), які, зокрема, виготовляють малотиражне пакування для свого партнера – міжнародної компанії “Sticky Notes”.
