Молода одеська друкарня придбала провідні цифрові технології для постачання продукції світового класу. Сьогодні їм важко за них сплатити, але вони не хочуть здаватися та залишати Україну.
Віктор Артющенко, власник “New Media”, розповідає, як, незважаючи на 90-відсоткове падіння продажів, він просить своїх співробітників виходити на роботу. Насамперед це важливо з погляду психологічного спокою, і він упевнений, що після війни бізнес відновиться.
У нас працює близько 35 людей. Більшість із них залишаються в Одесі. Співвідношення чоловіків і жінок у колективі приблизно однакове. Деякі жінки переїхали до інших країн, таких як Норвегія, Болгарія та Румунія, але частина з них ще можуть працювати віддалено. Наша бухгалтерія та відділ продажів можуть працювати віддалено, використовуючи хмарну CRM систему, тому що вони не хочуть залишати свій дім, вони не хочуть залишати Одесу.
Моя сім’я – дружина та трирічна дочка – зараз у Придністров’ї, котре є частиною Молдови. У нас там є знайомі. Це трохи незвичайна країна, але вона недалеко від нас – лише за дві години їзди від Одеси. Тож я вирішив перевезти туди свою родину. Мій старший син зараз в Одесі. Йому 19 років, він студент.
Ми розпочинали у 2014 році як цифрова друкарня, займалися виробництвом рекламних матеріалів: флаєрів, візиток, буклетів тощо. Зараз у нас три друкарські машини промислового класу від Konica Minolta. Це досить великі машини, які друкують близько 200 000 копій на місяць. У нас також є друкарська машина Konica Minolta AccurioLabel та MGI JETvarnish для декоративного оздоблення.
Ми придбали більшу частину цього обладнання під час карантину у зв’язку з коронавірусом, тому що думали, що після закінчення пандемії на нас чекає значне зростання. Зараз у нас багато обладнання, але дуже низькі продажі.
Ми були закриті лише дев’ять днів після того, як почалася війна. Це було пов’язано з тим, що ракети та бомби падали за 500 метрів від нашого цеху. Тому ми все закрили та попросили наших людей залишатися вдома чи переїхати ближче до кордону.
Але це не дуже добре для нашої нервової системи – сидіти вдома, слухати новини та гортати стрічку у Facebook або журнали новин. Тому ми можемо почати працювати та щось робити. Ми повинні спілкуватися у нашій невеликій групі.
Ми працювали по півдня до комендантської години. Потім ми зателефонували всім нашим клієнтам. Нині ми працюємо. В Одесі наш мер і наш уряд попросили всіх почати працювати, піти до своїх офісів, піти у свій цех та почати щось робити. Тобто люди та співробітники розуміють, що ситуація контролюється. Для психологічного здоров’я корисно працювати, спілкуватися із клієнтами.
Усі кажуть, що їхні продажі впали зі 100 до 10. Тобто на 90 відсотків. Але всі перебувають на своїх робочих місцях. Це заспокоює.
Ми підраховуємо всі наші витрати та намагаємося знайти спосіб їх скоротити. Ми уклали новий контракт та зупинили всі платежі за обладнання Konica Minolta. Оскільки Konica Minolta – наш партнер, і вони дуже зацікавлені в тому, щоб наш бізнес розвивався, існував, вони сказали: “Ви можете сплатити тільки за договір на обслуговування, тонер і запасні частини”.
Ми також уклали нову угоду, новий додатковий договір із банками на наші позикові гроші. Окрім того, ми отримали 60% знижку на оренду. І наш уряд виступив з ініціативою про фіксовану виплату всім співробітникам: близько 200 євро на кожного співробітника, тож за березень ми заплатили їм менше. Можу сказати, що у квітні наші продажі зростають: якщо у березні вони становили 10% від нашого звичайного обсягу, то у першій половині квітня – близько 20%. Тому ми можемо платити не всю, а половину заробітної плати всім нашим співробітникам.
Щодо доставки, то зараз дуже складно, тому що багато компаній з доставки, такі як DHL, UPS та деякі інші, припинили роботу в Україні. У нас є лише наш український перевізник “Укрпошта”, але він перевантажений. Тому, можливо, зараз нам варто почекати місяць чи два, щоб ситуація стабілізувалася.
Наш середній рахунок складає близько 15 доларів, або від 15 до 50 євро. Це замало, якщо враховувати доставку до Європи. Ми думаємо, як продавати наші етикетки в Європі, тому що, я думаю, ми можемо знайти постійних партнерів чи постійних клієнтів, які замовлятимуть у нас щомісяця. Це було б дуже добре для підтримки нашого бюджету та наших співробітників. Тож зараз ми думаємо про це. Як зробити новий сайт, орієнтований на європейських клієнтів.
Ми можемо бути вигідним партнером із погляду ціни. Ми не хочемо переносити наші потужності до Європи, тому що ми є патріотами України, і ми вважаємо, що наша країна після війни має значні перспективи для зростання. Тому ми хочемо залишитись і працювати тут. Але нам потрібно буде підтримувати наших працівників упродовж трьох-п’яти місяців або до кінця цього року.
Щоб зустрітися з Віктором і підтримати New media
